Останнім часом на державному рівні багато говорять про розвиток фермерства. Особливо це стало актуальним у світлі підписання Президентом закону № 6490, який створює правові, економічні та соціальні передумови легалізації сімейних фермерських господарств. Отже, давайте розбиратися.
Умови створення сімейного фермерського господарства
Сімейне фермерське господарство без статусу юридичної особи організовується фізичною особою самостійно або спільно з членами її сім’ї на підставі договору або декларації. Після укладання декларації голова сімейного фермерського господарства повинен зареєструватись як фізична особа – підприємець або внести зміни до відомостей про фізичну особу – підприємця. Головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена особа.
Тепер у договорі також повинні бути прописані паспортні дані членів господарства, ступінь їх родинного зв’язку та реєстраційні номери облікових карток платників податків (ідентифікаційні номери).
Спрощена система оподаткування
Було надано право сімейним фермерським господарствам відноситись до платників єдиного податку четвертої групи, як фізичним особам –підприємцям, але за умови відповідності певним критеріям.
А саме:
- діяльність в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до закону “Про фермерське господарство”;
- виключно виробництво сільськогосподарської продукції, її переробка та постачання;
- здійснення господарської діяльності за місцем податкової адреси(окрім постачання);
- невикористання праці найманих осіб;
- членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени сім’ї , які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки або, які разом не проживають з поважних причин (ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу) ;
- площа сільськогосподарських угідь у власності або користуванні, земель водного фонду у користуванні членів фермерського господарства становить не менш як 2 га, але не більш як 20 га.
Фізичні особи, які підпадають під ці критерії та подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування четвертої групи, вперше подають звітність протягом 20 календарних днів з дати подання такої заяви.
Платники єдиного податку четвертої групи можуть самостійно перейти на застосування ставки єдиного податку, для платників податку третьої групи, або відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, з першого числа місяця, наступного за звітним кварталом. За умови подання відповідної заяви та сплати податку за поточний рік у розмірі, що розраховується, виходячи із 25 % річної суми податку за кожен квартал, протягом якого платник перебував у четвертій групі платників єдиного податку. Сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше, ніж через два календарні роки після анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи.
Додаткові пільги
Законопроектом також передбачений пільговий порядок сплати єдиного соціального внеску для усіх членів фермерського господарства шляхом доплати ЄСВ за рахунок Державного бюджету протягом 10 років.
За перший рік фермер за кожного члена своєї сім’ї буде сплачувати лише 10% від розміру обов’язкового внеску, у другий рік – 20%, у третій – 30%, і лише на десятий рік за себе сплачував 100% мінімальний розмір ЄСВ.
На мою думку, це відповідальний крок з боку законодавця до розвитку агропромислового комплексу України та підтримки малих виробників шляхом встановлення державної допомоги. Отже, в теорії даний Закон забезпечує початок детінізації підприємницької діяльності в агарній сфері та створює нові робочі місця у сільських населених пунктах. Звісно, результативність даного акту буде залежати від його реалізації.
