Ведення воєнного стану та інші новини для суб’єктів господарювання

Цього тижня, а саме 26 листопада, відзначається Всесвітній день інформації (World Information Day), який щорічно проводиться з 1994 року. Отже, розглянемо інформацію, яка буде корисна для кожного суб’єкта господарської діяльності:

  1. Ведення воєнного стану в Україні.

Наразі пекучим питанням є введення воєнного стану на території Україні та те, як такі дії вплинуть на суспільство.

Отже, проаналізуючи наявну інформацію можливо зробити такі висновки щодо впливу даного режиму на життя звичайних громадян:

Згідно з Указом Президента силові структури повинні підготувати часткову мобілізацію, організувати протиповітряну оборону України, забезпечити громадський порядок і охорону іноземних дипломатичних представництв, забезпечити кібербезпеку та посилити охорону державного кордону з Росією. Що це буде значити?

Насамперед, Закон про мобілізацію говорить, що громадяни зобов’язані з’являтися за викликом до військових комісаріатів для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час. Але дана норма не передбачає миттєву мобілізацію. В даному випадку повинна бути проведена відповідна робота з резервом першої черги. Проте, навіть якщо військомати цілеспрямовано не шукатимуть військовозобов’язаних, громадянам, які перебувають на обліку, змінювати місце проживання буде досить проблематично. Без дозволу військового комісара це заборонено.

Держспецзв’язку відреагувала на оголошення правового режиму воєнного стану. Було закликано керівників державних інституцій і підприємств критичної інфраструктури всіх форм власності вжити необхідних заходів для підвищення рівня захисту своїх інформаційно-телекомунікаційних систем та інформаційних ресурсів.

А також у разі виникнення кіберзагроз, позаштатних ситуацій з ознаками кібератак та кіберінцидентів запропоновано негайно звертатися до Державного центру кіберзахисту Держспецзв’язку та Урядової команди реагування на комп’ютерні надзвичайні події.

Обмеження ПЕВНИХ прав громадянина. У даному випадку повністю обмежується право особи на проведення страйків, масових зібрань та акцій, право на заборону діяльності політичних партій та громадських організацій, якщо вони становлять ризик для суверенітету та національної безпеки України.

Військове командування під час воєнного стану має право запроваджувати комендантську годину, встановлювати особливий режим в’їзду і виїзду в населені пункти, обмежувати свободу пересування громадян, а також рух транспортних засобів. Також буде передбачено право на перевірку документів, а в разі потреби право проводити огляд речей, транспорту, багажу та вантажів, службових приміщень та житла громадян. Окрім огляду, передбачена можливість примусового відчуження майна, що перебуває в приватній або комунальній власності, вилучення майна державних підприємств, державних господарських об’єднань для потреб держави. У випадку вилучення передбачено процес відшкодування вартості у грошовій формі або натурі. Також у разі нездійснення таких дій, особа має право на судову форму відновлення своїх прав.

Передбачається встановлення праці на “благо” країни, тобто введення в дію трудової повинності. Тобто можливо залучення особи до виконання робіт оборонного характеру, а також у ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, а також їхніх наслідків.

Як запевняє влада, наразі не вбачаються проблеми з фінансовим та банківським життям суспільства. Тобто як пенсії виплачувалися, так і тепер повинні бути нараховані та виплачені.

  1. Іноземні фінустанови та відкриття в Україні рахунків в цінних паперах номінального утримувача

Отже, відповідно до нової редакції ЗУ “Про депозитарну систему України”:

номінальний утримувач – іноземна фінансова установа, яка зареєстрована в державі, що є членом Європейського Союзу та/або членом Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), відповідає встановленим вимогам та відповідно до законодавства держави, в якій її зареєстровано, має право надавати своїм клієнтам послуги з обліку цінних паперів та реєстрації переходу права власності на цінні папери, у тому числі в інших державах на підставі відповідних договорів з іноземними фінансовими установами.

Передбачено, що депозитарна установа на підставі відповідного договору може відкрити рахунки в іноземній фінансовій установі, яка зареєстрована в державі-члені ЄС або Групи (FATF) (крім фінустанови РФ або контрольованого резидентами Росії), для забезпечення надання своїм клієнтам послуг з обліку цінних паперів іноземних емітентів і обмежень щодо таких цінних паперів, реєстрації переходу права власності на відповідні цінні папери та інших послуг, передбачених законодавством такої держави.

Тепер рахунок в цінних паперах номінального утримувача відкривається депозитарною установою іноземної фінустанові на підставі договору про надання послуг з обслуговування рахунку в цінних паперах номінального утримувача.

Також передбачена можливість відкриття іноземною установою в депозитарній установі кількох рахунків у цінних паперах номінального утримувача для депозитарного обліку цінних паперів своїх клієнтів.

  1. Перевірка ЄС іноземних інвестицій

Рада Європейського Союзу, Європейський парламент і Європейська комісія погодили основи скринінгу іноземних інвестицій до країн блоку, щоб захистити стратегічні активи. По-перше, що таке скринінг? Це спеціальна перевірка кредитоспроможності, стійкості і доброчесності партнера на основі даних аудиторських перевірок, довідників, фінансових перевірок та ін. По-друге, які зміни передбачені. Тобто, тепер уряди країн ЄС погодилися співпрацювати і обмінюватися інформацією про обговорення угоди злиття і поглинання(угоди M&A), внаслідок такого обміну країни мають право очікувати інформацію про угоду протягом 35 днів. При цьому у інших країн ЄС та Єврокомісії є додаткове право відреагувати протягом 15 місяців після того, як процес злиття буде завершено.

Також, було надано Єврокомісії, як виконавчому органу ЄС, повноваження робити рекомендаційні висновки про потенційні злиття і поглинання. Проте такі висновки не матимуть обов’язкового характеру.

  1. Порядок складання звітних даних страховиків

Нагадуємо, що з у цьому місяці набрало чинності розпорядження Нацкомфінпослуг від 04.09.2018 № 1521, яким внесено зміни до Порядку складання звітних даних страховиків, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 лютого 2004 року №39.

А термінами складання звітність страховика поділяється на проміжну та річну.

Проміжна звітність страховика складається щокварталу за I квартал, перше півріччя та 9 місяців наростаючим підсумком з початку звітного періоду станом на кінець останнього дня кварталу в такому складі:

  • загальні відомості про страховика;
  • звіт про доходи та витрати страховика;
  • звіт про страхові платежі та виплати за структурними підрозділами страховика;
  • пояснювальна записка до звітних даних страховика;
  • проміжна фінансова звітність у складі Балансу (Звіту про фінансовий стан) та Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід).

Звітним періодом для складання річної звітності страховика є календарний рік.

Річна звітність складається страховиком станом на 31 грудня звітного року в такому складі:

  • загальні відомості про страховика;
  • звіт про доходи та витрати страховика;
  • звіт про страхові платежі та виплати за структурними підрозділами страховика;
  • пояснювальна записка до звітних даних страховика;
  • річна фінансова звітність.

Окрім того, внаслідок прийняття ЗУ “Про електронні довірчі послуги” обов’язковими реквізитами пакета звітності страховика є кваліфіковані електронні підписи керівника та головного бухгалтера страховика, накладені з дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг.

Відповідно до вказаного вище ЗУ:

Кваліфікованим електронним підписом вважається удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Як підсумок, хотілось додати, що незважаючи на важливість зазначених новин, найактуальнішим та найвагомішим залишається питання воєнного стану. Розуміючи гостроту ситуацій та конфліктів, які були на нашій території, такий режим буде проведено вперше з дня проголошення незалежності України. Тому ми не можемо напевно говорити про наслідки прийняття такої безпрецедентної міри та як даний факт вплине на розвиток суспільства.

Схожі матеріали