Сьогодні пропоную поговорити про нововведення, які нас очікують у банківській сфері вже з початку року. Хотілось би розповісти про три ключових нововведення, які торкнуться не тільки регулятора, фінансових підприємств, а і пересічних українців.
Перша новела від Нацбанку – це новий формат міжнародних банківських рахунків під назвою IBAN, який буде вводитись вже з 1 квітня. Що передбачає такий формат?
Для України IBAN складається з 29 літеро-цифрових символів: код країни, контрольного розряду, коду банку і номера рахунку.
Його застосування буде обов’язковим для клієнтів всіх банків України при здійсненні переказів грошових коштів як в національній, так і в іноземних валютах, у тому числі при транскордонних переказах. Тобто усі перекази здійснюватимуться лише з використанням IBAN.
Перейти на новий формат міжнародних банківських рахунків банки зобов’язані з 1 квітня по 31 жовтня 2019 року. Тобто протягом понад півроку банки відкриватимуть клієнтам нові рахунки у стандарті IBAN, а діючі номери рахунків з 1 квітня по 31 жовтня 2019 банки будуть самостійно змінювати відповідно до вимог стандарту зі збереженням діючого номера аналітичного обліку.
«Навіщо все це?» – спитаєте ви.
Новий формат IBAN дасть можливість уніфікувати та гармонізувати український платіжний простір з європейським. Також застосування IBAN сприятиме подальшій запланованій модернізації системи електронних платежів регулятора.
Що від цього отримають пересічні українці? Завдяки новому формати вони зможуть:
· зручно та просто ідентифікувати платника та отримувача коштів, а також банк України, що їх обслуговує;
· уникнути помилок у реквізитах рахунків завдяки скороченню реквізитів в розрахункових документах;
· швидше здійснювати перекази та отримувати кошти;
· також використання IBAN у майбутньому зробить можливим застосування QR кодів, які міститимуть інформацію про IBAN, для спрощення сплати рахунків та обміну платіжною інформацією.
Загалом використання стандарту IBAN завдяки скороченню реквізитів має зробити більш зручним оформлення розрахункових документів. Що ж, будемо чекати нововведення та відгуків від користувачів, але переконаний, що новий формат – це необхідний крок вперед.
Наступне нововведення від Нацбанку – це новий документ, який пропонує перехід від формалістичного до ризик-орієнтованого підходу в питаннях ліцензування банків. Починаючи з жовтня 2017 року регулятор проводив аналіз щодо підходів до правового регулювання процесів ліцензування банків.
І ось нарешті процес завершено! Серед ключових нововведень правового регулювання у сфері ліцензування банків можна виділити наступні:
В першу чергу, змінено підхід до оцінки фінансового стану юридичних осіб і майнового стану фізичних осіб. А саме:
1. Визначено детальні критерії оцінки фінансового/майнового стану в залежності від суб’єктів, які підлягають перевірці, а також – від обставин, за яких така перевірка здійснюється.
2. Встановлено вимоги до бізнес-плану, що подається регулятору для отримання банківської ліцензії компанією, яка має намір здійснювати банківську діяльність.
3. Встановлено вимоги до потенційного контролера стосовно подання до Нацбанку інформації щодо фінансових ресурсів, які спрямовуватимуться ним на надання фінансової підтримки банку відповідно до бізнес-плану.
4. Змінено підхід до перевірки достатності власних коштів при набутті чи збільшенні істотної участі у банку.
5. Змінено підходи до оцінки фінансової стійкості юридичної особи. Наприклад, замість вичерпного переліку показників платоспроможності встановлені рекомендовані показники фінансової стійкості та інші.
6. Посилено вимоги до джерел власних коштів фізичних осіб, а саме щодо необхідності їх зберігання в безготівковій формі безперервно протягом одного року.
7. Фізичним особам надано право не подавати до НБУ підтвердження джерел власних коштів/майна, якщо вони перебувають у їх власності безперервно більш ніж 15 років, та щодо них відсутні будь-які спори з третіми особами.
Також було змінено критерії оцінки ділової репутації юридичних і фізичних осіб, встановлено додаткові вимоги відповідності до керівників банку. Ну і, звісно, прописано нові правила щодо відкриття відокремлених підрозділів банків і уточнено щодо діяльності на початку ведення нових видів діяльності фінансовою установою. Усі ці вимоги прописані у Положенні № 149 від НБУ, там детально прописані усі нюанси.
Третє нововведення від регулятора на початку 2019 року – це нові правила складання фінансової звітності для банків, яка буде складатись за міжнародними стандартами в рамках впровадження єдиної Системи фінансової звітності.
Ця єдина система запроваджується для компаній, що становлять суспільній інтерес, згідно з вимогами Закону «Про бухоблік та фін. звітність в Україні». До них належать і банки.
Така система дасть змогу здійснювати прийом, обробку, перевірку та розкриття фінансової звітності підприємств у єдиному електронному форматі. Вона є безкоштовною для користувачів та створюється на базі НКЦПФР. Компанії, у тому числі і банки, з 2019 року складатимуть і подаватимуть фінансову звітність на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі XBRL до НКЦПФР. Про ці стандарти я вже розповідав у попередніх блогах.
Нові правила від регулятора покликані покращити та уніфікувати систему роботи фінансових установ по всій Україні. Я вважаю, що результати нововведень – не за горами, варто почекати та совісно віднестись до вимог звітування, контролю. І вже за рік ми побачимо прогрес, який допоможе не тільки нашому фінансовому сектору покращити свої результати і показники, а і стати більш привабливими партнерами в очах іноземних інвесторів, для яких надійність і безпека у фінансовій сфері займає провідне місце при прийняті рішень!
