Alternative Text

Хто проти ФОПів? Розгляд конфлікту

Новина про те, що схема «працевлаштування» ФОПів може припинити своє існування, облетіла всю мережу. Вчора на своїй сторінці у Фейсбуці я лишив новину про те, що Мінсоцполітики пропонує внести зміни до трудового законодавства, згідно з якими роботодавці не зможуть працювати з ФОПами (регулярно користуватись їх послугами) замість їх найму на роботу. Адже на сьогоднішній день є певна частина компаній та, відповідно, ФОПів, які приховують наявні та фактичні трудові відносини і ФОПи отримають заробітну плату під виглядом винагороди за надані послуги.

І тут почались справжні баталії. Усі поділились на 2 умовні «табори»: тих, хто «за», і тих, хто «проти». І сьогодні я висвітлю обидва боки конфлікту.

Почнемо з тих, хто «проти». Їх аргументація досить переконлива, бо в українських реаліях питання працевлаштування ФОПів стосується, в першу чергу, ІТ-сфери, яка приносить 4 мільярдів доларів, а це як-не-як 3 % української економіки. І ініціатива Мінсоцполітики фактично цілить по IT-сфері, де спеціалісти, використовуючи механізм ФОП-підрядів, легально оптимізують податки (ФОПи сплачують 5 % з доходів). Якщо мова про трудові відносини, тоді це вже повне оподаткування (18 % ПДФО, 1,5 % військового збору плюс соц. забезпечення).

Це їх конкурентна перевага, яку уряд хоче забрати, «зробивши рівні умови для всіх». Але якщо наш уряд запровадить такий неліберальний підхід, то це замість приваблення інвестицій та залишення українських кадрів в Україні, навпаки, відверне не тільки інвесторів, а і посприяє відтоку кадрів закордон. Аби ви розуміли, наскільки це важливо і наскільки з цим рахуються у інших країнах, я наведу приклад – сусідню Білорусь, яка для своїх ІТ-спеціалістів встановила в Парку високих технологій спеціальну, значно нижчу за загальну, ставку податку на доходи розміром у 9%.

Тут час звернути увагу та тих, хто прийняв бік спеціалістів, які виступають «за» таку ініціативу. Здавалось би, що може бути хорошого у тому, що ми втратимо кваліфіковані кадри, відвернемо інвесторів та відверто лишимось ні з чим. На їхню думку, ФОПи створюють нерівні правила гри на ринку та заводять економіку в тінь, унеможливлюють розвиток фінансових ринків.

І якщо ми матимемо компанії, де працюють тільки ФОПи, ми, начебто,  не можемо повністю показати банкам та іншим кредиторам свою бізнес модель, бо контрагенти ФОПи і банк не розуміють, де є справжній бізнес, а де ухиляння від податків.

Тому компаніям, побудованим на ФОПах, начебто складніше отримувати фінансування від банківської системи, яка вимагає прозорості бізнес-моделі. Результат – збільшення позабанківського, неформального і непрозорого фінансування. На рівні всієї економіки це призводить до відсутністі розвитку фінансових ринків.

Зауважу ще раз – це думка експертів, які представляють тих, хто просуває даний законопроект. На мою думку, це відверто дивно, бо як група ФОПів (це 1,2 мільйони активних, працюючих підприємців) зможе вирішальним чином впливати на економіку країни з 40+ мільйонами людей та затінити її. Сьогодні ми маємо дуже багатий потенціал у ІТ-галузі, і нам вже варто відходити від думки про те, що ми є лише аграрною державою, бо в сучасному світі сільське господарство, яким би успішним воно не було, ні в одній з багатих країн не є драйвером зростання.

Що варто зробити?

Кожна галузь має свої особливості, до кожної з них повинен бути особливий підхід та особлива система оподаткування та відрахування ЄСВ. І уряд розуміє, що потрібні зміни, але системних рішень уряд поки не ухвалює. Хоча реально для підтримки і розвитку IT-сектору в Україні уряд єдине, що може запропонувати на сьогодні – це стратегічне оподаткування. Було би правильно робити системні зміни – знижувати податки і поступово впроваджувати альтернативу спрощеній системі.

Що ж пропонує уряд?

Ось умови, що запропонував уряд. 7 критеріїв, згідно з якими відносини між замовником і виконавцем повинні переходити в статус трудових відносин:

✅ періодично (понад 2 рази) особі надається винагорода в грошовій або натуральній формі за роботу, виконувану в інтересах іншої сторони;

✅ відбувається особисте виконання особою роботи за конкретною кваліфікацією, професією, посадою за дорученням і під контролем особи, в інтересах якої виконуються роботи, або уповноваженої ним особи;

✅ винагорода за надані послуги є єдиним джерелом доходу особи або становить 75% і більше його доходу протягом 6 календарних місяців;

✅ послуги надаються певній особі, в інтересах якої виконуються роботи, або уповноваженій ним особі, на робочому місці з дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку;

✅ особа виконує роботи (надає послуги), подібні виконуваної штатними працівниками роботодавця;

✅ організація умов праці, зокрема, надання коштів виробництва (устаткування, інструментів, матеріалів, сировини, робочого місця) забезпечується особою, в інтересах якої виконуються роботи (надані послуги), або уповноваженою ним особою;

✅ тривалість робочого часу і часу відпочинку встановлюється особою, в інтересах якої виконуються роботи (надані послуги), або уповноваженою ним особою.

Наявності будь-яких трьох з цих критеріїв буде достатньо, щоб відносини визнали трудовими.

Але вчора Міністр заявив, що “мова іде про тих роботодавців, які намагаються мінімізувати свої податкові виплати, використовуючи інструменти, які держава дає не на підтримку великого бізнесу, а на підтримку бізнесу малого”.

Але що з законопроектом буде далі, ще невідомо. Буду тримати вас в курсі.

Схожі матеріали