Цікавий факт, який може вас здивувати:
В Україні існує більше ніж 350 електронних державних реєстрів, держателями яких виступають понад 80 органів державної влади. Їхня діяльність регулюється 190-ма нормативними актами, з яких – 135 Законів України.
Величезна кількість даних та інформації вимагала уніфікації та інтеграції в єдину базу. І ось нарешті така ініціатива з’явилась.
Вона є результатом співробітництва з проектом міжнародної технічної допомоги «Прозорість та підзвітність в державному управлінні та послугах/TAPAS».
Отже, що ж пропонується?
Згідно з законопроектом систему публічних електронних реєстрів будуть складати:
- Реєстр реєстрів – державна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для реєстрації та обліку реєстрів, державних та інших обов’язкових для використання класифікаторів, а також інформаційних систем, які забезпечують їх функціонування та використовують інформацію з них;
- Базові державні реєстри (Єдиний державний демографічний реєстр, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , Державний земельний кадастр);
- Інші державні реєстри (містять інформацію про рухоме майно; про майнові та немайнові права, їх обмеження та обтяження; нормативно-правові акти, нормативні акти і документи технічного характеру, судові рішення, виконавчі документи, довіреності тощо);
- Комунальні реєстри – тобто ті дані, які знаходяться у віданні місцевого самоврядування (реєстр територіальної громади тощо);
- Реєстри саморегульованих організацій. Саморегульована організація – це некомерційнаорганізація, яка створюється з метою саморегулювання (тобто створення стандартів, норм, правил, притягнення до відповідальності учасників-порушників) та об’єднує суб’єктів підприємницької діяльності за певним видом професійної спрямованості.
Цікавим в даному випадку є те, що на сьогодні в українському законодавстві немає чіткого положення, яке встановлювало би порядок утворення та діяльності саморегульованих організацій. У чинному законодавстві закріплено тільки підхід, за яким організації утворюються відповідно до законів, що регулюють окремі сфери господарської або професійної діяльності. Загалом це оціночна діяльність, діяльність арбітражних керуючих, архітектурна та професійні повноваження на ринку цінних паперів.
Документообігу було надано принцип пріоритетності електронної форми та резервного дублювання. Також тепер взаємодія реєстрів буде проводитися в режимі «електронний запит – електронна відповідь».
Серед іншого, тепер буде обов’язкове повідомлення правоволодільця (особа, яка є об’єктом одного з базових державних реєстрів, та має певні правові та майнові статуси, речі, права на них та на інші об’єкти публічних електронних реєстрів) про запити будь-яких осіб про інформацію про нього, його майно або інші відомості.
Через те, що на щорічну підтримку лише 25-и пріоритетних держреєстрів витрачається понад 500 млн грн, деякі послуги будуть платними. Зокрема, передбачена можливість укладення договорів для отримання знеособленої інформації для потреб суб’єктів господарювання.
В разі прийняття Закон набере чинності з 1 січня 2021 року. Процедура об’єднання реєстрів розбита на 2 етапи: до 1 липня 2019 року і до 1 січня 2020 року.
Як ми бачимо, даний законопроект добре розписаний. Деякі законодавчі новели, на мою думку, мають бути обов’язково введені в майбутньому, але все це тільки на словах.
А що ми маємо зараз? Проект який буде потребувати, по-перше, неабиякого фінансового підґрунтя. По-друге, модернізації та доповнення в чисельних нормативно-правових актах. По-трете, неабиякого об’єму роботи спеціалістів (спочатку – взагалі підбір даних кадрів) щодо підготовки реєстрів до єдиних умов та стандартів.
Отже, дане нововведення має свої позитивні сторони (інформування правоволодільця та пріоритетність електронних документів) та негативні (фінансовий аспект та нерегульована правова база). Тому хай кожен вирішить для себе сам, чи буде воно того варте, а ми будемо пильно слідкувати за прийняттям проекту та його подальшою реалізацією.
