Коли прийняли Закон про ТОВ, то легше жити стало не тільки бізнесу, а і консультантам, адвокатам, суддям, та тим, до кого представники бізнесу звертались за допомогою у вирішенні правничих питань. Бо з тим застарілим законодавством вирішення юридичних спорів затягувалось на місяці, якщо не на роки, а для бізнесу, і ви розумієте, що це таке!
Перше – момент набуття корпоративних прав
Раніше, за застарілим законодавством 90-х, визначити момент набуття корпоративних прав було дійсно складно, бо прямо у Законі такого моменту передбачено не було. Лише у 2016 році ця норма знайшла своє відображення у постанові пленуму ВГС, де було зазначено, що право власності на частку в статутному капіталі ТОВ виникало з моменту укладення договору. І водночас набуття права власності на частку в статутному капіталі надавало право на вступ до ТОВ.
Виходило замкнуте коло: автоматичного набуття статусу учасника товариства у зв’язку з набуттям права власності на частку в статутному капіталі не відбувалося, а право участі у ТОВ набувалося тільки з моменту вступу до товариства (що мало бути підтверджено відповідним рішенням загальних зборів учасників).
Хоча було б у рази легше, якщо б норма була прямо передбачена в Законі, і момент виникнення права участі у ТОВ пов’язувався з моментом державної реєстрації відповідних змін у складі учасників ТОВ. Тоді правникам не потрібно було б звертатись до ВГС за роз’ясненням.
Згідно ж з новим Законом у статуті більше не потрібно вказувати відомості про розмір частки у статутному капіталі товариства. До того ж внесено зміни до Закону про держреєстрацію, і тепер, у разі придбання частки, реєстратору можна подати лише акт приймання-передачі. І що особливо важливо, документ подається особою, яка прийняла частку в капіталі товариства, або ж тим, хто її передав.
Друге – що робити у разі смерті
Старий Закон суттєво обмежував спадкоємця щодо його права на частку, бо спадкоємець, по суті, не спадкував право на частку та автоматично вступав до складу учасників ТОВ, а отримував лише право на частку у статутному капіталі товариства(а не право участі в товаристві), і реальний вступ до ТОВ відбувався тільки після прийняття загальними зборами учасників відповідного рішення.
Зараз у разі смерті чи припинення учасника ТОВ його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства. А для того, щоб стати учасником ТОВ, достатньо звернутися до реєстратора із заявою про вступ до ТОВ та доказом набуття права на спадщину.
Момент третій – мінімальна кількість учасників на зборах товариства
У старому законодавстві було прямо передбачено, що кількість учасників для кворуму повинна бути такою, аби рішення могли прийняли більше 50 % учасників (у статуті могло бути передбачено і більше), але такі правила часто не давали можливості прийняти рішення, бо зібрати понад 50% складу загальних зборів могло бути проблематично.
У новому Законі немає прямої вказівки на такий обов’язок, тому це має позитивно вплинути на розвиток правовідносин у ТОВ.
Останній нюанс – припинення корпоративних відносин
Раніше будь-який учасник ТОВ міг у будь-який час вийти з товариства. Не було різниці, чи є згода на те інших, чи ні. А положення установчих документів, які обмежували чи забороняли право на вихід учасника з товариства, визнавались такими, що суперечать чинному законодавству.
Тепер правила змінились, і новий Закон дозволяє учаснику товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 %, вийти у будь-який час без згоди інших учасників. А от учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства є більшою за 50 %, повинен отримати згоду інших учасників.
Цей момент теж дуже позитивно сприйнявся правниками, які зіштовхувалися з цими проблемами на практиці.
Безумовно, перелік моментів, що суттєво допомогли правникам, не є вичерпним, але з часом новий Закон ще не раз доведе свою необхідність. Про це у наступних блогах.
