Продовжуємо тематику спорів з податковими органами. Цього разу ми натрапили на Постанову Верховного Суду від 28 серпня 2018 року в справі № 806/1285/17.
До суб’єкта господарювання, що не має статусу суб’єкта громадського харчування, можуть застосовуватися фінансові санкції тільки у разі продажу алкогольних напоїв на розлив саме з метою споживання на місці – до такого висновку дійшов суд у даній справі. Отже, давайте розбиратись.
Фабула:
Житомирською податковою інспекцією внаслідок фактичної перевірки було складено податкове повідомлення-рішення. Згідно з ним, до ФОП було застосовано штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв. Оскаржуючи рішення контролюючих органів, підприємець подав адміністративний позов про визнання протиправним та скасування ППР, який суди першої та другої інстанції задовольнили.
Не погодившись із постановою суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанції Житомирська податкова направила позов на касаційний розгляд. Обґрунтувала вона позов тим, що реальні обставини справи не відповідають висновкам суду, оскільки не було надано належну правову оцінку фактам та доказам.
Розглянувши дану справу, Верховний Суд встановив:
Відповідно до акту перевірки, ФОП здійснював у магазині роздрібну торгівлю алкогольними напоями (пивом) за наявності відповідної ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі, а також, що в певний день була здійснена реалізація пива «Чернігівське світле» на розлив, однак магазин не був закладом громадського харчування. Отже, відповідачем був зроблений висновок про порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в частині реалізації алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці без статусу закладу громадського харчування.
Під час дослідження інформації по справі, суд керувався Правилами роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854 (далі – Правила).
Відповідно до абзацу 2 пункту 2 Правил роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється через спеціалізовані підприємства, в тому числі фірмові, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих товарів, а також заклади ресторанного господарства.
Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці здійснюється тільки закладами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів (пункт 22 Правил).
Слід зазначити, що згідно з Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України «Про затвердження Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства» поняття громадського харчування було замінено на «ресторанне господарство».
Недотримання таких умов є підставою для застосування штрафних санкцій у розмірі, визначеному Законом.
Також із системного аналізу ст. 15-3 та 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» слідує, що до суб’єкта господарювання, що не має статусу суб’єкта господарювання громадського харчування, підприємства з універсальним асортиментом товарів, можуть застосовуватися фінансові санкції за порушення ст. 15-3 тільки у разі продажу алкогольних напоїв на розлив саме з метою споживання на місці.
Верховний Суд зазначив, що під час перевірки посадовими особами не було встановлено факту продажу позивачем пива на розлив саме для споживання на місці. Зокрема, в акті жодним чином не відображено, що продаж алкогольних напоїв на розлив здійснювався в приміщенні магазину, у якому наявні будь-які спеціально обладнані місця для споживання алкогольних напоїв одразу після їх придбання (столи, стільці), а також наявність посуду, у якому неможливо придбати такі напої «на винос».
Окрім того, матеріалами справи підтверджується право позивача на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом).
Таким чином, у даному випадку має місце продаж алкогольних напоїв, який є різновидом роздрібної торгівлі, а не продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці.
Отже, як ми бачимо, навіть така, здавалося би, дрібниця, як відсутність стільців у приміщенні, може виявитися вирішальною у спорі з податковою.
Рекомендую до прочитання також наші інші цікаві матеріали на цю ж тематику: Судова практика у податкових спорах – що потрібно знати, а також Податковий борг: коли можна не платити.
