Реформування митної сфери

Нарешті Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України» з пропозиціями Президента.

Головною метою є:

  • Створення належного правового поля задля покращення умов ведення зовнішньоекономічної діяльності в Україні;
  • Поліпшення умов експорту українських товарів;
  • Приведення чинних на сьогодні процедур контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України у відповідність з Угодою СОТ «Про застосування санітарних та фітосанітарних заходів», яка є неодмінною частиною Угоди про заснування Світової організації торгівлі і обов’язкова для всіх членів СОТ, у тому числі і для України;
  • Скасування необхідності суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності або митного брокера подавати паперову документацію, яка видана одним державним органом, іншому державному органу.

Отже, проаналізуємо, що передбачає даний акт.

ДФС – збільшення повноважень.

Саме ДФС буде відповідальна за створення та забезпечення функціонування «Єдиного вікна для міжнародної торгівлі», у тому числі за здійснення публічного адміністрування системи. Крім того, до обов’язків буде віднесено визначення кодів згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо переміщення яких встановлені заборони або обмеження, плюс ведення та оприлюднення на офіційному сайті переліку таких заборон або обмежень.

Кордон – тепер без черг.

Як вже зазначалось вище, в основу даного нормативного акту закладена ідея покращення умов експорту та імпорту товарів. Це втілюється у життя, насамперед, спрощенням процедур контролю товарів на кордоні України та делегуванням значної кількості повноважень екологічної інспекції прикордонникам.

Тобто тепер митники будуть самі перевіряти дозвільні документи, які раніше перевірялися посадовими особами Державної екологічної інспекції. Вони також перевірятимуть рівень радіоактивного забруднення транспортних засобів та вантажів, що ввозяться на митну територію України.

Окрім того, скасовується санітарно-епідеміологічний та екологічний контроль товарів, що переміщуються через митний кордон.

Часткове відшкодування сільськогосподарським товаровиробникам вартості закупівлі спеціальних вагонів для перевезення зерна є нераціональним витрачанням бюджетних коштів.

Попереднім проектом планувалось внести зміни до законів України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу» та «Про державну підтримку сільського господарства України», за якими спеціальні вагони для перевезення зерна були би віднесені до техніки й обладнання для агропромислового комплексу. На придбання таких товарів сільськогосподарським товаровиробникам планувалось надати державну підтримку, а також запровадити відшкодування сільськогосподарським товаровиробникам в обсязі до 30 % вартості закупівлі спеціальних вагонів для перевезення зерна (пункти 21 та 25 розділу ІІ Закону).

Проаналізувавши проект, глава держави не погодився з такими положеннями та запропонував видалити ці норми у зв’язку з недостатньою доцільністю введення такої державної підтримки. Він обґрунтовує це тим, що виробництво продукції рослинництва не є пріоритетним в нашій держав (згідно з даними, наданими Президентом, обсяг виробництва такої продукції становить 11,2 %), та ним займаються переважно великі сільськогосподарські підприємства. А тому надання і без того обмежених бюджетних ресурсів не принесе значних позитивних результатів.

Таку ініціативу Президента було підтримано у Верховній Раді та прийнято Закон із відповідними пропозиціями.

Підсумовуючи все сказане, хотілось би виділити декілька аспектів:

По-перше, виникає питання: а зможуть українські прикордонники виконувати покладенні на них обов’язки на необхідному рівні? Нікому ж не хочеться міняти сліпу кобилу на носату.

По-друге, аналізуючи правове регулювання діяльності ДФС, мало-помалу починаєш лякатися кількості зазначених повноважень (відповідно до Постанови «Про Державну фіскальну службу України», загальна кількість визначених обов’язків відійшла вже далеко від позначки 93, а згідно з даними опублікованими на офіційній сторінці, у ДФС працює 41 806 особа). Тому, на мою думку, для втілення таких грандіозних планів у життя контролюючому органу буде потрібно збільшити як людські, так і матеріальні ресурси (не тільки збільшення штату, а й підвищення пенсій та заробітної плати). Це, в свою чергу, потягне за собою нові бюджетні асигнування.

З позитивного, на мою думку, можемо виділити саму ідею реформування митної сфери та приведення її до міжнародних стандартів.

Окрім того, не зважаючи на мою невпевненість щодо посадових осіб митниці, такі зміни були необхідними через надмірну корумпованість екологів на кордоні (про що ще у 2017 році наголошував міністр екології та природних ресурсів).

Отже, цей Закон має сильні та слабкі сторони, але успішність цього акту буде залежати тільки від його реалізації.

Нагадаю, що Єдиний державний інформаційний веб-портал «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» має запрацювати протягом шести місяців після вступу в силу Закону.

Схожі матеріали