Як і передбачалось, реформа податкових та митних органів пройшла повз нас, бо вся увага була прикута виключно до президентської перегонів. І сьогодні я коротко, але максимально точно, розповім вам, як усе відбувалось та які моменти ви могли упустити, і найголовніше – що чекає на нас далі.
Для початку – про те, як все відбувалось, бо може хтось був не в курсі подій
Конкурси на посади відбувались дуже швидко та одночасно з більш глобальним «конкурсом» на посаду голови держави. Приймали документи на конкурс до 6 квітня. В кінцевому результаті тих, хто подав документи, виявилось не так вже і багато.
Кандидатів на Голову ДМС було семеро: Груша Артем, Кривіцький Віктор, Мірошніченко Михайло, Нефьодов Максим, Орленко Ігор, Саварець Андрій, Федоришин Олександр.
На Голову ДПС стільки ж: Верланов Сергій, Данюк Марія, Кавилін Олексій Анатолійович, Кулик Петро, Олексієнко Дмитро, Острович Сергій, Петухов Сергій.
У процесі перевірок, оцінювання, співбесід та інших процедур певна кількість відсіялась. І після другого туру залишилось по три кандидати. Всі з нетерпінням чекали останнього етапу. І сталось дещо цікаве.
Щодо податкової питань не виникло і за результатами оцінювання кандидатів Комісія рекомендувала Кабміну призначити Сергія Верланова Головою Державної податкової служби України.
А от із митною службою виникли труднощі. Бо після другого етапу конкурсу 17 квітня судом було ухвалено рішення задовольнити заяву про зупинення дії розпорядження Кабміну щодо конкурсу на зайняття посади Голови Державної митної служби. Окрім цього, суд заборонив Комісії з питань вищого корпусу державної служби вчиняти дії з проведення відповідного конкурсу на підставі зазначеного розпорядження Кабінету Міністрів України.
Що це означає? Це означає, що ДФС працюватиме у штатному режимі аж до створення нових структур (поки що без голови митниці). І абсолютна більшість професіоналів не вважає такий розвиток подій невірним кроком.
Річ у тому, що забагато питань виникло до цього конкурсу, замало уваги йому було приділено з боку громадянського суспільства та занадто швидко розвиваються події щодо «реконструкції» самої податкової. Чи виважено? Чи покроково?
Я не знаю, якими саме були наміри тих, хто подавав позов до суду, чи вбачають вони політичні, особистісні, професіональні чи якісь інші мотиви. Але ось моє бачення та бажання: конкурс на очільника концептуально нової структури – це конкурс, де учасниками будуть компетентні юристи та правники. На цих двох іменниках треба зробити особливий акцент.
Обирати треба з тих, хто має досвід у професійному бізнесі і знає українське та міжнародне митне право не тільки в теорії, але і на практиці. Позаяк розділення обов’язків між двома службами для того і відбулось, аби кожна з них займалась виключно своїми обов’язками і добре розумілася і зналася на цьому.
Адже попереду стільки роботи: запровадження спільного режиму транзиту з Євросоюзом, який було підписало і треба втілювати у життя, запровадження інституту авторизованого економічного оператора, про який раніше неодноразово згадував, питання гармонізації деяких митних платежів, а також інші виклики, які перед новою митницею ставить не тільки ЄС, а й український бізнес, який потребує надійної та працюючої митниці не на словах, а на ділі.Я за якісні кадри, за новий аполітизований підхід, за чесний конкурс. Що буде далі – побачимо. До речі, вірогідно, найближчим часом можуть з’явитися ще кілька судових позовів про оскарження результатів конкурсу щодо податкової служби.
