Alternative Text

Які сфери потрібно покращити аби бізнес зажив краще

Декілька тижнів тому були оприлюднені результати світового рейтингу Doing Business 2019, де Україна зайняла 71 місце серед 190 країн світу. Цей рейтинг підготував Світовий банк, і в ньому з року в рік визначається легкість ведення бізнесу в 190 країнах світу.

Згідно з цьогорічним звітом, Україна займає 71 місце серед 190 країн світу (між Киргизією і Грецією), що на 5 позицій вище в порівнянні з рейтингом 2018 року. За останній рік показник України в номінації «міжнародна торгівля» піднявся на 41 пункт, в частині виконання контрактів – на 25 пунктів.

З 2014 року найбільшого прогресу Україна досягла у категоріях оподаткування – з плюсом в 110 пунктів, міжнародна торгівля – плюс 70 сходинок, а в захисті інвесторів ми додали 56 пунктів. А за 2014-2018 роки Україна піднялася в рейтингу на 24 позиції.

У легкості отримання дозволів на будівництво сьогодні Україна займає 30 місце у світі. Виглядає досить непогано та прогресивно.

Але сьогодні я хотів би поговорити про ті сфери і галузі, в яких ми не досягли успіху, ті напрямки, які потребують доопрацювань. Бо саме вони, на думку представників бізнес-спільноти, гальмують не тільки розвиток існуючого бізнесу, а й створюють проблеми та перепони для нових бізнес-проектів і залучення інвестицій.

Зокрема давайте поглянемо на скарги, які отримала Рада бізнес-омбудсмена. Так, якщо дивитися на кількісний показник, то ми бачимо зниження кількості скарг, які отримала Рада. Наприклад, в третьому кварталі від представників бізнесу надійшло 308 скарг, що на чверть менше ніж у другому і в половину менше ніж у першому кварталі.

Але нам важлива не суха статистика і показники. У цьому питанні важливі саме питання, з якими бізнес звертався про допомогу. Звісно, що у ТОПі були податкові проблеми, проблеми з правоохоронними органами, митниця, ОМС та дії регуляторів ринку.

Податкові проблеми

Податкові проблеми – це про вічне та наболіле. Цього року, починаючи ще з січня, бізнес будь-якого у мав проблеми з податковими накладними. Проте, на щастя, ситуація покращилась після змін, внесених у систему, і ближче до весни питання реєстрації податкових накладних вирішилося. Далі – податкові перевірки. Без них теж, на жаль, нікуди не дінешся. Але цього року ситуація виявилась кращою, незважаючи на окремі випадки.

Але все ж основними недоліками, притаманними нинішній податковій системі України, лишаються: великий податковий тягар, численні «лазівки» і податкові пільги, складність і непрозорість податкового регулювання, високі адміністративні витрати при зборі податків.

І одна з найболючіших проблем сьогодення для бізнесу в Україні — невідпрацьованість і неузгодженість податкового законодавства, яке визначає склад податкової системи та механізм визначення і сплати податків. Ці проблеми, до речі, теж повпливали на наші результати у світовому рейтингу Doing Business 2019.

Інший проблемний напрямок – це взаємодія з правоохоронцями. Хоча у Раді бізнес-омбудсмена заявляють, що кількість скарг зменшилась, але варто розуміти, що не через дії держави, якісь новаторські підходи, а просто через бездіяльність правоохоронців. Хоча ті скарги, що стосувались порушень процесуальних норм по вже відкритим справам, навпаки, збільшилась.

Але на сьогоднішній день ми маємо вже прийнятий закон «Маски-шоу стоп 2», який за обіцянками уряду допоможе вирішити глобальні проблеми, які існують між бізнесом і правоохоронцями роками. Даний закон покликаний унеможливити тиск на бізнес з боку слідчих органів, а також забезпечити покарання за перевищення службових повноважень.

Суть закону полягає у двох ключових тезах:

  • перша – слідчі, прокурори та судді будуть нести персональну матеріальну відповідальність за порушення прав бізнесменів;
  • друга – з’явиться можливість закривати кримінальні справи у разі перевищення термінів досудового слідства стане більше.

Але як швидко запрацюють нові правила, чи стануть вони реально ефективним і дієвим методом у протидії правоохоронному свавіллю в Україні, ще не відомо. Гадаю, стане відомо не раніше ніж через рік.

Що стосується митниці – то ці питання більш-менш поки що вдалося владнати за допомогою «єдиного вікна». «Єдине вікно» спрощує процедури при митному оформленні товарів. Тобто держоргани, які видають дозвільні документи на митне оформлення, відтепер зобов’язані подати їх в електронному вигляді в державну інформаційну систему «Єдине вікно міжнародної торгівлі». Мова йде про фіто санітарів, ветеринарів, екологів, радіологів та інших контролерів. Натомість органи доходів і зборів не можуть вимагати від декларанта дозвільних документів у паперовому вигляді, якщо згідно із законом вони мали бути в системі «єдине вікно».

Ця система суттєво допомагає підприємцям та бізнесу, особливо експортному. Тож скарг цьогоріч і справді було менше, особливо з третього кварталу, коли вже запрацював пілотний проект.

Ще бізнес скаржиться на органи місцевого самоврядування, державні підприємства, які не надають якісні послуги, скаржаться на виконавчі органи, хоча вони не є правоохоронними органами, але деколи з ними виникають ті самі проблеми.

Навіщо розповів усе все? Звісно, що не для того, аби розповісти, як все погано. Навпаки, показати прогрес, навіть якщо він у деяких галузях і мінімальний. Ще раз хотів звернути увагу на те, що потребує доопрацювання, та, звісно, порадіти щодо того, що вже зроблено!

Схожі матеріали