Давайте поговоримо про нове валютне регулювання! Певно, багато з вас вже чув чи бачив новини щодо того, що НБУ затвердив нову систему валютного регулювання і вже навіть встиг оприлюднити дорожню карту валютної лібералізації.
Про нові правила валютної лібералізації говорять ще з минулого року і неодноразово згадували вирвані з контексту новели. Отже, сьогодні я хочу поговорити про деякі конкретні заплановані зміни, описати деякі пункти у дорожній карті від регулятора, аби знати і розуміти, як буде далі та у якому векторі слід рухатись, аби не виходити за рамки дозволеної валютної лібералізації.
Перше, про що варто пам’ятати – нове регулювання передбачає низку послаблень на валютному ринку. В НБУ вважають, що це має полегшити ведення бізнесу і поліпшити інвестиційну привабливість України. Ці «послаблення» містяться у восьми основних постановах Нацбанку, і вони замінили попередню базу з 56 НПА у сфері валютного регулювання.
Друге – це послідовність дій, якій планує слідувати НБУ одразу після того, як нові правила на валютному ринку будуть введені в дію з 7 лютого 2019го. Так, регулятор передбачає покрокове зняття усіх валютних обмежень відповідно до темпів поліпшення макроекономічної ситуації в Україні. І перше, що буде зроблено з дорожньої карти – валюту з лютого можна буде придбати на пошті, у терміналах і банкоматах.
Далі – скасування вимоги щодо резервування гривні для купівлі іноземної валюти і скасування заборони на репатріацію дивідендів. Тоді ж планують скасувати і граничні строки закриття контрактів, але не раніше запровадження плану BEPS (законопроект щодо протидії BEPS «Про імплементацію Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування»).
Потім регулятор дозволить купівлю валюти за кредитні кошти і проведення взаємозаліку валютних зобов’язань, далі буде збільшено ліміт на купівлю валюти. І вже потім регулятор дозволить форварди під будь-які операції і скасує обмеження на репатріацію коштів від продажу облігацій та нелістингових цінних паперів і обмеження щодо купівлі валюти лише під зобов’язання, а також будь-які обмеження щодо валютних свопів.
Усі наступні дії щодо валюти регулятор дозволить не раніше впровадження плану дій BEPS та прийняття Закону про SPLIT (законопроект про «SPLIT», зареєстрований у Раді під №2413а), а саме: скасують обмеження щодо здійснення інвестицій нашими громадянами і компаніями за кордон, скасують заборону кредитувати нерезидентів у гривні, нададуть доступ небанківським фінансовим установам до валютного міжбанку і дозволять онлайн купівлю валюти у фінансових установ.
Саме ці покрокові дії з дорожньої карти повинні трансформувати сьогоднішній режим валютних обмежень у режим вільного руху капіталу.
Але є низка заходів, які вже після 7 лютого встановлять певне послаблення на валютне регулювання в Україні. Це 23 пункти, які варто просто занотувати або зберегти собі в якості пам’ятки, аби чітко знати, що саме зміниться. Цей перелік тут:
| збільшується граничний строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами – до 365 днів; |
| скасовується валютний нагляд за експортно-імпортними операціями на суму до 150 тисяч гривень; |
| дозволяється вільне використання рахунків юридичних осіб за кордоном (крім операцій з переказів коштів з України); |
| скасовуються індивідуальні ліцензії на валютні операції – їх замінить система е-лімітів (2 млн євро/рік для юридичних осіб, 50 тис. євро/рік для фізичних осіб); |
| скасовуються санкції у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення строків розрахунків; |
| скасовується обмеження на дострокове погашення зовнішніх зобов’язань; |
| дозволяється укладання валютних форвардів для хеджування експортно-імпортних та боргових операцій; |
| дозволяється здійснення операцій за рахунками юридичних осіб-нерезидентів у банках України; |
| скасовується процедура реєстрації зовнішніх запозичень; |
| дозволяється оnline-купівля іноземної валюти фізичними особами (в межах ліміту купівлі готівкової валюти – до 150 тис. грн/день в еквіваленті); |
| дозволяється банкам продавати своїм клієнтам державні цінні папери, номіновані в іноземній валюті, за іноземну валюту; |
| дозволяється укладання банками валютних свопів з резидентами та нерезидентами; |
| дозволяються безлімітні інвестиції банків в цінні папери інвестиційного класу; |
| збільшується ліміт на перекази іноземної валюти за кордон без відкриття рахунку для фізичних осіб – з 15 до 150 тис. грн/рік; |
| збільшується ліміт на купівлю банківських металів фізичними та юридичним особами з 3,21 тройської унції на тиждень (100 г) до еквіваленту 150 тис. грн/день (без обмежень для юридичних осіб, що ведуть діяльність, пов’язану з використанням банківських металів); |
| дозволяється юридичним особам ввезення-вивезення банківських металів, якщо це передбачено їх статутом; |
| дозволяється резидентам внесення платежів у іноземній валюті під час страхування життя; |
| дозволяється здійснювати інвестиції та кредитувати резидентів з рахунку ЛОРО в гривнях банку-нерезидента; |
| банкам-нерезидентам дозволяється купувати валюту на всю суму залишку в гривнях на рахунку ЛОРО; |
| дозволяється купувати і накопичувати іноземну валюту на рахунку для виплат за зовнішніми запозиченнями; |
| скасовується подвійний контроль за операціями з експорту продукції – валютний нагляд здійснюватиме лише той банк, який отримав інформацію про відповідну митну декларацію; |
| дозволяється здійснення інвестицій в Україну не тільки у валютах першої, а й другої групи класифікатора валют; |
| уніфіковано обов’язкове декларування валютних цінностей через кордон вартістю від 10 тис. євро. |
Для чого все це? Кінцева мета регулятора – це не просто зняття всіх наявних обмежень, а і перехід до режиму вільного руху капіталу, який в перспективі стане підґрунтям для спрощення ведення бізнесу та поліпшення загального інвестиційного клімату в країні, ну і, як наслідок, – припливу іноземного капіталу, стійкого економічного зростання України. Тож маю сподівання і надію, що все вдасться!
